available languages: Українська May 9, 2018

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

У 2013 році Європейський суд з прав людини у справах «Вєренцов проти України» та «Шмушкович проти України» констатував відсутність в Україні закону, який би регулював порядок проведення мирних зібрань, хоча Конституція України чітко встановлює, що права людини визначаються законом.

З часу прийняття згаданих рішень Європейським судом, парламент України так і не ухвалив закону, який би встановлював процедури проведення мирних зібрань. Водночас з 2013 року в Україні суттєво змінилися умови, у яких громадяни реалізують своє право на мирні зібрання.

По-перше, з 2013 року суттєво зменшилася кількість випадків втручання у свободу мирних зібрань з боку органів влади. Так, у 2012 році суди задовольнили 349 позовів місцевих органів влади щодо обмеження (здебільшого заборони) реалізації свободи мирних зібрань, задовольнивши 85% від загальної кількості позовів. Натомість у 2017 році суди розглянули лише шість справ цієї категорії, і жодного разу не застосували обмеження. До того ж, у 2017 році суди лише у п’яти справах наклали адміністративне стягнення до учасників мирних зібрань за порушення порядку організації і проведення мирних зібрань. Для порівняння у 2010 році суди наклади 69 стягнень, у 2011 – 62, у 2012 – 70, а у 2013 – 101 стягнення.

По-друге, у 2016 році Конституційний Суд України у справі «про завчасне сповіщення про проведення публічних богослужінь, релігійних обрядів та процесій» визнав неконституційним Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР». Цей Указ органи влади, зокрема суди, всупереч Конституції застосовували замість закону для обмеження свободи мирних зібрань.

По-третє, у 2017 року набули чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які встановили нові правила розгляду судом справ щодо встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань. Новий закон значно звузив процесуальні можливості органів влади накладати обмеження на реалізацію громадянами свого права на мирні зібрання.

Метою цього документу є визначати, чи достатнім є наявне правове регулювання, які виклики постають або можуть постати перед свободою мирних зібрань у нових умовах та які законодавчі зміни були би бажаними та здійсненними для гарантування вільної реалізації права на свободу мирних зібрань.

Читайте  програмний документ

Photocourtesy: Jordan Busson/Flickr