available languages: englishУкраїнська 19, 2018

РЕФОРМУВАННЯ ФУНКЦІЙ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ: НОВІ ПОЛОЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ ТА (НЕВИРІШЕНІ) ПИТАННЯ ЇХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ

РЕЗЮМЕ

До 2016 року сферу повноважень прокуратури України визначали згідно зі старою радянською моделлю, яка надавала цьому органу широкі повноваження щодо здійснення «загального нагляду» за законністю всіх дій органів державної влади і приватних осіб. Замість обмеженої сфери кримінального судочинства, з якою юристи інших країн пов’язують термін «державне обвинувачення», прокурор радянського типу був вправі на свій власний розсуд у будь-який момент провести перевірку та розслідування діяльності державного органу, приватного підприємства або фізичної особи.

Ця радянська концепція прокуратури суперечила принципу  розділення влади і в корумпованому середовищі стала інструментом зловживання: немає кращого способу шантажу політичних опонентів, ніж нацьковувати на них прокурора, і нічого легшого, ніж збирати з когось хабарі для прокуратури замість того, щоб погрожувати судовим розглядом.

Верховна Рада України зробила великий крок уперед, скасувавши повноваження «загального нагляду» в поправках до Конституції 2016 року, попри жорсткий опір з боку самої прокуратури та деяких політиків. Тепер цей опір перейшов у площину розробки звичайного законодавства, яке може звести нанівець прогрес, досягнутий на конституційному рівні, а також прийняття законів, що не відповідають тексту Конституції.

На сьогодні ГПУ має три функції:

  • підтримання обвинувачення в суді;
  • організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
  • представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до перехідних положень Конституції прокуратура  тимчасово зберігатиме певні наглядові (що стосуються позбавлення особистої свободи) та слідчі функції, поки вони не будуть передані іншим компетентним органам, яких ще не створено.

Скасування «загального нагляду» – це прорив, але битву ще не виграно. Нові положення Конституції мають бути деталізовані та юридично закріплені у звичайних законах (особливо в Законі «Про прокуратуру» і Кримінальному процесуальному кодексі) і застосовуватися державою.

Зокрема, неоднозначність формулювання функції прокуратури щодо «організації та процесуального керівництва» досудовим розслідуванням відкриватиме двері для розширення сфери повноважень прокуратури, доки вона залишатиметься принаймні хоч якось пов’язаною з досудовим розслідуванням.

Внесення поправок до цих законів є наступним великим викликом, пов’язаним із обмеженням ролі прокуратури виключно тим, що є абсолютно необхідним. Законопроект №5177, зареєстрований у Верховній Раді у вересні 2016 року, містить пропозиції щодо змін, які потрібні у звичайному законодавстві для імплементації нових конституційних положень. Зміст цього документу викликав занепокоєння серед аналітиків, на думку яких він додає прокуратурі повноважень, що суперечать духу і тексту поправок до Конституції та рекомендаціям Ради Європи.

У зв’язку з цим дуже важливо забезпечити суворий контроль  юридичних напрацювань у технічній сфері процесуального права з боку громадянського суспільства, експертів і міжнародного співтовариства.