available languages: englishУкраїнська 8, 2016

Майбутнє конституційної реформи України

Вікно можливостей для здійснення основних конституційних реформ в Україні – децентралізації, судової реформи та прав людини – все ще відкрите, але неухильно звужується. Схоже на те, що вірогідність проведення одних реформ більша, ніж інших. Ось основні висновки дискусій, що відбулися під час дводенного громадського форуму про конституційну реформу в Україні, який пройшов 4-5 лютого 2016 року, у місті Києві, Україна.

Децентралізація

Найбільш заполітизованою реформою є децентралізація, яка має мало шансів на прийняття. Її прогрес залежить від зовнішніх факторів, наприклад, від того, чи дозволить Конституційний Суд відтерміноване остаточне схвалення пакету конституційних змін у сфері децентралізації, чи  того, як виконуватимуться Мінські домовленості. Учасники форуму зазначили, що дострокові парламентські вибори заведуть реформи у глухий кут, оскільки партії перейдуть в режим передвиборчої кампанії. Дискутанти також погодилися щодо важливості децентралізації та необхідності відділити цю довгоочікувану реформу від Мінського процесу, оскільки децентралізація почалася за кілька десятиліть до Другої Мінської угоди. За словами експертів та виконавців реформи, спроможність “територіальних громад”, що можуть стати рушієм децентралізації, є запорукою успіху реформи. Утворення таких громад повинно тривати навіть у випадку подальшого затягування конституційних змін.

Судова система

Зміни до Конституції в частині правосуддя було попередньо схвалено 2 лютого, в останній день третьої парламентської сесії. Отже, до середини липня 2016 року є ще достатньо часу, щоб заручитися підтримкою громадськості та мобілізувати 300 голосів народних депутатів, необхідних для прийняття цих змін. Учасники форуму назвали “доброчесність, професіоналізм та суддівську етику” основними критеріями оцінки в процесі перепризначення суддів.

Права людини

Незважаючи на прозорий та інклюзивний підхід, робоча група Конституційної Комісії з прав людини ще не представила Президенту остаточний проект змін. Наступні питання є найбільш суперечливими для громадськості та найінтенсивніше обговорюються в робочій групі: 1) існуючі гарантії соціального забезпечення та їхнє обмеження або скасування; 2) конституційне право на вільне володіння зброєю; 3) заборона дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Всі учасники форуму погодилися, що українці повинні відчувати себе авторами змін. Для цього необхідно створювати більше реальних можливостей для активної участі громадян у конституційному процесі, гарантувати прозорість процесу і комунікувати реформи. Водночас міжнародні партнери продовжують підтримувати процес та вболівати за його поступ.

Коментарі основних спікерів

Посол Ян Томбінські, Голова Представництва ЄС в Україні, зазначив, що конституційний процес в Україні не лише видається нескінченним, але й здійснюється доволі фрагментарно, із порушеннями основоположних правових принципів ясності та прозорості.  Через це українцям складно зрозуміти процес та долучитися до нього.  Він дефінував децентралізацію як “розширення можливостей народу […], передачу владних повноважень від призначених посадовців до обраних представників”, і сказав, що децентралізація є ключовою реформою, яка повинна бути закріплена в Конституції. Посол також визнав, що загальний складний політичний контекст в Україні вимагає “сильного центрального органу влади”, який би пильно наглядав за впровадженням реформи та забезпечував унітарність України.

Олексій Філатов, заступник Голови Адміністрації Президента, голова робочої групи Конституційної Комісії з питань правосуддя, зазначив, що після попереднього схвалення конституційних змін щодо правосуддя Парламентом  іще є час, щоб виробити політичний консенсус та набрати необхідну більшість голосів протягом наступних місяців.  Він додав, що розроблені зміни є великим кроком до забезпечення суддівської незалежності (Президент та Парламент позбавляються права призначати суддів), підвищення відповідальності суддів (функціональний імунітет) та оновлення суддівського корпусу. Як член Конституційної Комісії, він запевнив, що зміни до розділу Конституції про права людини буде фіналізовано та обговорено з Венеціанською комісією та громадськістю протягом наступних місяців.

Посол Крістоф Вайль, Посол Німеччини в Україні, на питання щодо того, чи закрилося вікно найважливіших реформ в Україні, відповів: “Ще ні”. Проте, беручи до уваги нагальність цих довгоочікуваних реформ, він висловив бажання, щоб це вікно закрилося якнайшвидше з прийнятими реформами. Посол зауважив, що реформа правосуддя є основним пріоритетом для боротьби з корупцією та утвердження верховенства права, а також нагадав присутнім, що поточний конституційний процес не вирішує актуальної проблеми стримувань та противаг між державними органами. На думку посла Мінський процес є наразі єдиним форматом дискусій, на який погоджується Росія, отже, попри поширену критику, впровадження Других Мінських домовленостей слід розглядати як можливість врегулювання конфлікту.

Більш ніж 150 учасників взяли участь у громадському форумі, серед них члени Конституційної Комісії та Адміністрації Президента, політики, експерти, представники громадських організацій, правозахисники, представники міжнародних організацій та дипломатичних місій, а також журналісти.  Захід було організовано DRI за підтримки Конституційної Комісії України та в рамках спільного проекту DRI з Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.  Проект фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини.

Онлайн-трансляцію заходу в реальному часі було забезпечено програмою USAID RADA.

Дивіться повний відеозапис 1 та 2 дня:

Фотографії з заходу доступні за посиланням: день 1 та день 2

На якому етапі конституційна реформа читайте в інфографіці, підготовленій DRI:
Децентралізація

Судова реформа

Права людини