available languages: englishУкраїнська 6, 2016

Із прийняттям Верховною Радою змін до Конституції України в частині правосуддя стартувала довгоочікувана судова реформа, яка, в разі успіху,  зміцнить довіру суспільства до судової системи, якої так бракує у суспільстві . Таку думку поділяли більшість учасників Одеського регіонального судового форуму, який відбувся 24 червня 2016 року. Під час форуму учасники обговорювали проблеми та виклики, які можуть виникнути  в процесі впровадження реформи.

Богдан Нагайло, представник DRI в Україні, зазначив: “Ці зміни дозволять відновити довіру громадськості, усунути  політичний вплив на суддів, відкрити дорогу кваліфікованим молодим людям, що мають відповідні морально-етичні якості, щоб стати суддями”. Пан Нагайло також відзначив виключно важливу роль громадянського суспільства у забезпеченні того, щоб процес був продуктивним, прозорим та зрозумілим для населення: “Громадянське суспільство повинно здійснювати розумний контроль, а не просто тиснути на процес відбору та роботу вже призначених суддів”.

Олександр Прокопенко, суддя Верховного Суду України,  зазначив, що відтепер багато суддів бояться втратити роботу, але наголосив на тому, що реформа правосуддя – це не покарання для суддів, а вимога часу та суспільства. Це іспит, який кожен суддя повинен пройти та пережити”. Хоча, на думку судді Прокопенка, закон містить низку позитивних моментів, які Верховний Суд України послідовно підтримував, він занепокоєний тим, що шестимісячний термін є закоротким для реформування Верховного Суду.  Відповідно до положень нового Закону “Про судоустрій та статус суддів”, що очікує на підписання Президентом, після реформи оновлений Верховний Суд почне свою роботу з призначення 65 суддів, відібраних за конкурсом. Саме ця процедура, на думку судді Прокопенка, може призупинити чи навіть блокувати роботу суду та навіть привести до накопичення значної кількості справ під час процесу реорганізації. Сумнівним для судді Прокопенка видається і створення таких вищих спеціалізованих судів, як антикорупційний та суд з питань інтелектуальної власності. Такий підхід ускладнює систему судоустрою та обмежує право на доступ до правосуддя, відтак порушує права  громадян” – наголосив суддя Прокопенко.

Сергій Пєтухов, заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції, назвав реформу „наслідком компромісу політичних сил, яка дає можливість оновити систему новими обличчями та змінити підходи до розуміння роботи судів в Україні“.

Реформа Верховного Суду

Серед інших тем, учасники форуму обговорювали потенційну модель та склад оновленого Верховного Суду, його структуру та спеціалізовані функції.

Верховний Суд обов’язково підлягатиме реформуванню,” зазначив заступник Міністра юстиції пан Пєтухов,натомість, усі попередні суди, ліквідуються з початком роботи нового Верховного Суду”. Зокрема, пан Пєтухов вважає, що громадська рада доброчесності може виступати дієвим інструментом сприяння прозорості процесу та якісного відбору професіоналів”.

Координатор Проекту ЄС „Підтримка реформ юстиції в Україні“ Довідас Віткаускас зауважив, що авторам реформи слід спочатку “окреслити для себе цілі та призначення органу Верховного Суду, подумати про параметри та критерії за якими буде відбуватись відбір суддів Верховного Суду. Водночас, механізм відбору судів нижчої інстанції та Верховного Суду мають бути різними”.

Боротьба з корупцією

Під час заходу особливу увагу було приділено проблемі протидії корупції в судах та створенню запобіжних антикорупційних механізмів.

На думку Маркіяна Галабали, експерта судової групи Реанімаційного пакету реформ боротися з корупцією кримінально-правовим шляхом складно, тому що обидві сторони, які задіяні у корупційній схемі зацікавлені, аби вона не була виявлена”. Експерт вважає, що „потрібно вводити нові інструменти, такі як контроль за витратами, або за майном, яким користується суб’єкт, що представляє державу“. Пан Галабала переконаний, що „такий механізм має стати ключовим у боротьбі з корупцією“.

Заключна частина форуму була присвячена забезпеченню незалежності судової системи в контексті внесення змін до Конституції.

На думку провідного юридичного радника DRI, Андрія Козлова – „зміни до Конституції, прийняті 2 червня, стали справжнім проривом, оскільки тепер судді в основному залежатимуть від „корпоративних стандартів“, сформованих своїми колегами, що очолюватимуть нову Вищу раду юстиції, найвищих орган у суддівській системі, який відповідає за кар’єрний шлях суддів та реагування на скоєні ними порушення“. Більше того, суддівський імунітет буде обмежено до суто функціонального, а Президент і Парламент віднині відіграватимуть виключно церемоніальну роль у процедурі призначення суддів.

Форум: Судова реформа: важливий крок у правильному напрямку. Чого очікувати далі? організовано  Democracy Reporting International (DRI), Координатором проектів ОБСЄ в Україні, Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України та проектом Європейського Союзу „Підтримка реформ  у сфері юстиції в Україні“.

DRI організувало конференцію в рамках проекту:  “Поза Києвом: Розвиток компетенції акторів змін у регіонах України, як сприяти ключовим політичним реформам“, що впроваджується DRI у співпраці з Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Проект фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини.