DRI провела дискусію щодо свободи мирних зібрань в рамках засідання Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин 25 травня. Хоча в останні роки право на демонстрації переважно не порушувалось, існуючі законодавчі прогалини залишають майбутнім урядам можливості для зловживань.
Експерти, судді, народні депутати, активісти та представники поліції окреслили два варіанти вдосконалення законодавства щодо свободи мирних зібрань. Перший передбачає прийняття спеціального закону про свободу мирних зібрань. Другий має на меті внесення змін до чинного законодавства, зокрема, Адміністративного процесуального кодексу.
Всі погодилися, що після Революції Гідності немає нагальної потреби приймати спеціальний закон. Кількість судових рішень на заборону мирних зібрань знижується, у 2017 році було прийнято лише п’ять таких рішень. Місцеві положення, що обмежують свободу мирних зібрань, все ще існують, але не застосовуються, і демонстранти не можуть бути притягнені до відповідальності за сам факт присутності на зібранні.
Учасники зазначили, що ці позитивні зміни слід завдячувати радше громадянському суспільству та його тиску на суди і місцеві адміністрації, аніж поведінці державних службовців. Представник України в Європейському суді з прав людини Іван Ліщина вказав на обов‘язок України, як член Ради Європи, не лише не порушувати свободу зібрань відповідно до європейських стандартів, а й приймати засоби, які б гарантували громадянам можливість користування цим правом.
Відповідно до опитування, проведеного громадською ініціативою «Активні громадяни» у Кропивницьку, протестувальники найчастіше очікують наступного: щоб їхні вимоги були почутими; щоб держава забезпечила безпеку учасникам; щоб демонстрація раптово не була заборонена рішенням суду. Для задоволення цих очікувань законотворцям все ще необхідно вирішити деякі проблеми. Наприклад, необхідно запровадити персональну відповідальність для працівників поліції та Національної гвардії, а також встановити правила регулювання спонтанних зібрань.
Останні тенденції подальшого збільшення кількості немирних зібрань також потребують уваги, так само як і погрози на адресу учасників демонстрацій, наприклад, Прайдів.
На розсуд українського законодавця залишається, як саме він вирішить закрити існуючі законодавчі прогалини. Венеціанська Комісія Ради Європи підтримує обидва підходи, спеціальний закон або правки до чинного законодавства. Григорій Немиря, голова Комітету ВРУ, наголосив на тому, що комітет відкритий до подальших дискусій на цю тему з експертами та громадськими групами.
DRI організувала круглий стіл у партнерстві з Інститутом «Республіка» та Комітетом Верховної Ради України з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.
Читайте наш аналітичний звіт щодо права на свободу мирних зібрань в Україні
Дивіться трансляцію дискусії, організовану каналом "Рада".
Фото люб’язно надані Інститутом «Республіка»