.jpg)
Пандемія COVID-19, яка прийшла в Україну навесні 2020 р., стала для всіх несподіванкою. Більшість сфер суспільного життя були не готові до нових викликів. Не оминуло це і молодіжну роботу та безпосередньо молодь і молодіжних працівників.
Молодіжні працівники – це спеціалісти, які працюють безпосередньо з молоддю для активізації участі молодих людей в житті суспільства на різних рівнях, формування активної життєвої позиції та становлення їх як самостійних відповідальних дорослих.
Молодіжні працівники можуть отримувати зарплату за свою роботу або працювати на волонтерських засадах, присвячувати 100% робочого часу молодіжній роботі безпосередньо з молоддю, наприклад в молодіжних центрах та просторах, громадських організаціях, або суміщати іншу діяльність з безпосередньою роботою з молоддю, наприклад в управліннях або відділах молодіжної політики різних рівнів, бібліотеках, навчальних закладах тощо.
Молодіжна робота – широке поняття, що охоплює заходи соціального, екологічного, дозвіллєвого, культурного, освітнього та політичного характеру, які організовуються та проводяться для молоді, спільно з молоддю та силами самої молоді. Молодіжна робота здійснюється на різних рівнях і у різних форматах і базується на принципах неформальної та інформальної освіти за добровільної участі молодих людей.
У рамках проведеного дослідження було опитано 220 молодіжних працівників з 18 областей України та проведені експертні інтерв’ю з 5 експертами в молодіжній політиці та роботі різних рівнів. Більшість з них дізнаються про потреби молоді з онлайн-опитувань, а деякі (9%) не дізнаються взагалі, адже «просто знають». Молодіжні працівники зазначили, що вважають, що у молоді є значна втома від онлайну (68%), водночас, під час пандемії організовувати великі масові заходи стало практично неможливо. Вигорання – ще один значний виклик, з яким стикаються молодіжні працівники, адже стираються кордони між особистим робочим часом, ресурсів на молодіжну роботу стає все менше, а в умовах пріоритизації інших сфер, як-от охорони здоров’я, інколи є нерозуміння з боку керівництва важливості молодіжної роботи.
Велика частина діяльності в рамках молодіжної роботи побудована на публічних заходах і на відпрацьованому роками способі комунікації, який довелося змінити з настанням пандемії. Загальною тенденцією життя в перманентних карантинах став перехід багатьох заходів в онлайн-режим. Така ситуація мала як позитивні, так і негативні сторони.
Експерти відзначили такі позитивні тенденції:
- У рамках молодіжної роботи до заходів, у тому числі на національному рівні, змогли бути долучені молоді люди з невеликих сіл та містечок, молодь з інвалідністю, які за інших обставин не змогли б доєднатися через фізичні або фінансові обставини.
- Підвищився рівень цифрових компетенцій як молоді, так і молодіжних працівників.
- Визначились заходи, які ефективніше проводити в онлайн-форматі, наприклад навчання, обговорення законодавчих документів.
- Використання менших ресурсів, в тому числі фінансових, при залученні більшої кількості учасників.
- Швидке опанування молодіжними працівниками різних онлайн-інструментів, перехід роботи в онлайн. На всеукраїнському рівні було створено Перший молодіжний телеканал, молодіжні центри і простори створили свої YouTube-канали та вийшли у TikTok.
- Взаємодопомога і взаємозарадність: молодіжні працівники в межах своєї спільноти організовували навчання, самостійно опановували нові онлайн-інструменти.
- Наради, круглі столи, засідання робочих груп та обговорення законодавчих документів почали проводитись в онлайн-режимі.
- Мінмолодьспорту розпочало роботу над внесенням змін у Наказ Міністерства молоді і спорту №808, який регулює фінансування заходів в сфері молодіжної політики. Серед змін – внесення до переліку заходів онлайн-події, що надасть можливість фінансувати з державного бюджету всеукраїнські заходи, які проводяться в онлайн-форматі.
Негативні тенденції:
- Низький рівень цифрової грамотності та володіння онлайн-інструментами як серед молодіжних працівників, так і серед молоді.
- Втрата особистого контакту і можливості нетворкінгу як серед молоді, так і в середовищі молодіжних працівників. Це призводить до певної ізоляції, відсутності підтримки однодумцями і як наслідок вигорання.
- Стирання межі між особистим і робочим часом: робота і навчання 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
- Проблеми із залученням молодих людей на заходи онлайн через втому молоді від онлайну і асоціації з навчанням у школі, університеті та роботою.
Отже, для підвищення якості молодіжної роботи потрібно під час пандемії:
- Проводити постійні навчання для молодіжних працівників та молоді молодіжної роботи в онлайн-режимі, а також навчання з цифрової грамотності, цифрової безпеки, використання даних, нових онлайн-інструментів.
- Надавати психологічну підтримку як молодіжним працівникам, так і молодим людям.
- Організовувати мережеві заходи в офлайн-режимі, що сприятиме зменшенню стресу, обміну досвідом та нетворкінгу.
- Змінити підходи до фінансування заходів в сфері молодіжної політики, щоб була можливість забезпечити якісне надання послуг молоді.
Дослідження підготовлене в межах проєкту «Демократія в дії – залучення молоді та громадянського суспільства до політичного процесу в Україні» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Бенефіціаром проєкту є Міністерство молоді та спорту України.
З повним текстом дослідження можна ознайомитися нижче.
