Constitutions Ukraine
Share

Звіт 86: Паралізований вартовий: як зробити КСУ справді незалежним

Aналітичний звіт розроблено в оригіналі українською мовою Юлією Кириченко, експертом Центру політико-правових реформ і Реанімаційного пакету реформ, та редаговано експертами DRI.

Модель Конституційного Суду України (далі також «Суд» і «КСУ»), закладена ще в початковій редакції Основного Закону 1996 року та не змінювана впродовж двадцяти років, продемонструвала неспроможність забезпечити незалежність цього органу, вберегти його від прислужування партикулярним політичним інтересам тих або інших груп або персоналій. Найяскравіше цей фундаментальний недолік проявився за режиму Януковича, якому незабаром після здобуття влади у 2010 році вдалося використати Суд для істотного розширення президентських повноважень через повернення до первісної редакції Конституції, що діяла до реформи 2004 року.

Для впливу на Суд насамперед вдавалися до двох інструментів: немотивованих звільнень і призначень політично лояльних суддів.

У зв’язку зі втечею Януковича внаслідок масових протестів громадян України (Революції Гідності) на початку 2014 року нагально постала потреба відновити конституційну легітимність і провести конституційну реформу. Доля Конституційного Суду була частиною цього виклику. Повернувшися до редакції Основного Закону від 8 грудня 2004 року, Парламент також звільнив суддів КСУ за своєю квотою, які 2010 року голосували за зміну Конституції. Водночас судді, призначені Президентом і з’їздом суддів, залишилися на своїх посадах.

2 червня 2016 року вдалося внести зміни до Конституції щодо забезпечення незалежності судової гілки влади та реформування конституційного судочинства. Нові положення набули чинності 30 вересня 2016 року. Проте у квітні 2017 року Парламент не спромігся ухвалити новий Закон «Про Конституційний Суд України» на реалізацію конституційної реформи, що призвело до такої поточної ситуації:

  • залишилося лише тринадцять суддів Конституційного Суду, а нових і надалі немає змоги призначити, оскільки нова конституційна процедура конкурсного відбору не закріплена в законі;
  • 2017 року Суд не прийняв жодного рішення;
  • розгляд поданих конституційних скарг заблоковано і взагалі діяльність КСУ в частині виконання його нових повноважень (розгляду конституційних скарг та перевірки конституційності питань, що виносяться на всеукраїнський референдум за народною ініціативою) паралізовано.

Фактичний стан конституційного судочинства на середину 2017 року не змінився: КСУ залишається слабким, залежним і неефективним, а тепер ще й паралізованим у частині виконання нових повноважень. Стан справ потребує термінового виправлення, для чого є всі можливості за умови належної, чесної та прозорої імплементації конституційних змін, що досі спостерігалося далеко не в усьому.

 

View this page in: Англійська Український

Вкладення

2017-06-28-DRI-BP-CCU_UA_FINAL Завантажити
Теми: Election law