Повномасштабний напад Росії на Україну призвів до повного перевороту у відносинах Європейського Союзу зі своїми східними сусідами. Протягом кількох місяців відбулися політичні та правові події, які раніше вважалися неможливими – Україна стала кандидатом на вступ до ЄС, а сам Союз використав такі інструменти, як Директиву про тимчасовий захист та Європейський фонд миру, для полегшення ситуації з притоком біженців та для надання гуманітарної та військової підтримки Україні.
Водночас в ЄС спостерігається криза верховенства права, яка проявляється насамперед в Угорщині та Польщі. Ці дві країни відреагували на російське вторгнення діаметрально по-різному: Польща надала Україні виняткову військову та гуманітарну підтримку, тоді як Угорщина тримається осторонь і підтримує чи не найтепліші відносини з Росією з-поміж усіх країн-членів ЄС. На жаль, ці траєкторії стикаються з постійними спробами Європейської Комісії протидіяти відступу від верховенства права в обох країнах, що ускладнює і без того непросту ситуацію.
Іншими діями Європейського Союзу, які піднімають питання, пов’язані з верховенством права, є санкції, запроваджені проти різних осіб та організацій в Росії, а також у межах ЄС. Деякі з цих санкцій були оскаржені в Суді ЄС, і хоча перші рішення Суду щодо «Russia Today» вказують на повагу до аргументу безпеки з боку Суду ЄС, нові справи, які незабаром розглядатимуться в Люксембурзі, розглядатимуть обґрунтованість санкцій щодо осіб, які безпосередньо не представляють російський уряд та дії Кремля.
ЄС також вживає заходів проти російської дезінформації та широкомасштабної інформаційної війни, яка розгортається, насамперед, у соціальних мережах. З огляду на те, що зараз повною мірою проявляються спроби Росії дестабілізувати європейські суспільства та схилити громадян ЄС до російської точки зору, постає питання про те, чи були ці зусилля успішними і наскільки, і чи інструменти, які ЄС використовував до цього часу, повністю відповідають стандартам верховенства права та фундаментальних прав людини.
У той час як Україна готується до тривалого шляху до членства в ЄС, виникають численні питання, пов’язані з ситуацією з верховенством права в країні. Як і деякі держави-члени ЄС, Україна стикається з проблемами, пов’язаними з незалежністю та управлінням судової влади, включаючи Конституційний суд, а також з виконанням рішень ЄСПЛ. На відміну від більшості держав-членів ЄС, вона також стикається з необхідністю ратифікації та імплементації численних міжнародних документів у сфері прав людини. Європейська Комісія надала Україні кілька додаткових рекомендацій щодо підготовки до вступу з метою вирішення питань, пов’язаних з корупцією, впливом олігархів, законодавством про 3MI та її правовою базою щодо меншин. Ці перешкоди є окремими від звичайного набору вимог, викладених у Копенгагенських критеріях, які самі по собі будуть складними для виконання країною, що перебуває у стані війни.
На цьому онлайн симпозіумі ми хочемо зосередитися на впливі російсько-української війни на верховенство права в ЄС та Україні. Як конфлікт вплинув на кризу верховенства права в ЄС? Чи відповідають стандартам верховенства права дії ЄС, спрямовані на перешкоджання просуванню Росії, стандартам верховенства права? Як перспективне членство України в ЄС взаємодіє з існуючими проблемами з верховенством права в країні? Чи реалістичним є швидкий прогрес у вступі України до ЄС та виконанні Копенгагенських критеріїв?
This series of articles on Ukraine, the EU and the rule of law has been prepared by DRI and Verfassungsblog under the re:constitution programme and with Stiftung Mercator's support.
Чи вбʼє війна Росії верховенство права в Україні та Європі?- ЛАЯЛА СУНГИ
Ми починаємо з матеріалу ЛАЯЛА СУНГИ, що порушує важливу тему, яка, можливо, не є чимось, про що інстинктивно думають, обговорюючи заявку України на вступ до ЄС у воєнний час, а саме питання про те, чи ставлять воєнні злочини під загрозу заявку України на членство в Євросоюзі. Лаял розглядає складні відносини України з Міжнародним кримінальним судом і те, як політика ЄС щодо МКС та основні цінності прав людини та верховенства права впливають на заяву України про вступ. Забігаючи наперед, він намагається оцінити, чи можуть воєнні злочини, скоєні на території України, поставити під загрозу намагання України приєднатися до ЄС.
Санкції ЄС-Україна: чи настав час поглибити співпрацю? - БОГДАНА БЕРНАЦЬКОГО
Наша наступна стаття БОГДАНА БЕРНАЦЬКОГО присвячена темі санкцій проти Росії та взаємодії між ЄС та Україною у цій сфері. Оскільки Україна прагне приєднатися до ЄС та, ймовірно, все більше орієнтуватиметься на спільну зовнішню та безпекову політику ЄС, постає питання про те, якою мірою й яким чином ЄС та Україна повинні зблизитися в питанні санкцій. Богдан оцінює, яких правових форм може набути така конвергенція і чи повинна Україна приєднатися до всіх санкцій ЄС, враховуючи потенційні відмінності у впливі санкцій на 27 країн-членів ЄС та Україну. Нарешті, він намагається з’ясувати, що тема санкцій означає для інтеграції України з ЄС та її кандидатського статусу.
Судовий контроль та санкції ЄС проти фізичних осіб - НАЙЛА МОРАНА
Питання санкцій також є предметом доробку НАЙЛА МОРАНА. Він зосереджується на санкціях ЄС проти фізичних осіб та судовому контролі над ними. Широкий спектр осіб, які потрапили під санкції, включаючи 3MI «Russia Today» та керівника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина, оскаржують санкції ЄС в Європейському суді, і виникають питання щодо можливості скасування цих санкцій та ролі Суду ЄС – питання, які Найл розглядає у своїй статті. Найл намагається відповісти на актуальне питання про те, чи мають ці виклики суттєві шанси перекреслити спробу ЄС накласти санкції на людей і компанії, які несуть спільну відповідальність за війну.
Санкційна дилема ЄС: як бути з союзником Росії – Білоруссю - ЮЛІЇ МЯДЗВЕЦЬКОЇ
Наш третій матеріал про санкції від ЮЛІЇ МЯДЗВЕЦЬКОЇ торкається ще однієї теми, яка легко відходить на другий план у дискусіях про дії проти російських суб’єктів, а саме: дилеми ЄС щодо санкцій проти Білорусі та білоруських громадян. Хоча Білорусь не є повноцінною воюючою стороною у війні, вона надала Росії величезну допомогу, у тому числі дозволила російським збройним силам діяти на своїй території та розпочати наземну операцію через кордон з Україною. Юлія аналізує, чи можна вважати Білорусь спів-агресором, як розмежувати білоруський режим та його громадян, та якими можуть бути наслідки санкцій ЄС для Білорусі. Нарешті, вона розглядає один з найскладніших викликів для зовнішньої політики ЄC, а саме – потенційне відокремлення Білорусі від Росії.
Судова реформа в умовах війни - ГАЛИНА ЧИЖИК
Вступ України до ЄС ставить на порядок денний питання про те, які реформи необхідні країні для того, щоб виконати Копенгагенські критерії вступу до Союзу. ГАЛИНА ЧИЖИК аналізує стан судової реформи в Україні на момент початку війни та досліджує, які сфери судової системи потребують посилення для того, щоб країна змогла відповідати вимогам процесу вступу до ЄС. Галина, зокрема, розглядає питання суддівського самоврядування та його вплив на незалежність суддів та їхню підзвітність, що має цікаві наслідки для поточної дискусії про те, чи є суддівські ради оптимальним рішенням для захисту суддів від неправомірних впливів.
Як Європейське політичне спільнотовариство могло би сприяти вступу України до ЄС - РОМАН ПЕТРОВ
РОМАН ПЕТРОВ у своїй статті звертає увагу на ще одне важливе питання, що постає: Яким чином європейські прагнення України вписуються в нову ініціативу, якою є Європейське політичне співтовариство? На думку Романа, новий форум європейського політичного співробітництва, що перебуває на стадії становлення та включає більш широкий спектр країн, серед яких є деякі держави, що мають життєво важливі для України інтереси, такі як Великобританія та Туреччина, може відіграти важливу роль у спробах України приєднатися до ЄС. Він розглядає практичні наслідки ЄПС для процесу вступу, а також те, як французька ініціатива щодо розширення європейської політики може вплинути на динаміку відносин між Україною та ЄС.
Готуємося - НІКОЛАЙ ФОН ОНДАРЗА
Тему інтеграції України продовжує НІКОЛАЙ ФОН ОНДАРЗА, який досліджує потенційний вплив вступу України до ЄС на склад та функціонування основних органів ЄС. Потенційний вступ України до ЄС призведе до розширення Європейського Парламенту, вплине на процедури голосування більшістю голосів у Раді ЄС та призведе до розширення Європейської Комісії. Ніколай аналізує наслідки для цих трьох органів та робить свій внесок у триваючу дискусію щодо їх реформування та зміцнення, підкреслюючи можливість, яку дає вступ України до ЄС, щоб потенційно дати поштовх внутрішній реформі ЄС.
Ризик тунельного бачення у боротьбі з російською дезінформацією - ЯНА НІКОЛИ БЕЄРА та БЕАТРІС АЛЬМЕЙДИ СААБ
Наступна частина наших дебатів присвячена партнеру дебатів «Democracy Reporting International», їхній внесок розпочинається з доповіді ЯНА НІКОЛИ БЕЄРА та БЕАТРІС АЛЬМЕЙДИ СААБ про російську дезінформацію як інструмент війни та спроби ЄС протидіяти їй. У своїй статті Ян та Беатріс, члени відділу цифрової демократії DRI, розглядають способи використання Росією багатопланової дезінформації, висвітлюючи різноманітні канали та способи її розповсюдження та націленість на особливо привабливі групи аудиторії. Експерти DRI попереджають про небезпеку «тунельного зору» при оцінці російської дезінформації та виробленні ефективних способів протидії їй.
Несподівані ускладнення: вплив російського вторгнення в Україну на кризу верховенства права в ЕС - ЯКУБА ЯРАЧЕВСЬКОГО
Частина наших дебатів, присвячена міжнародній організації Democracy Reporting International, завершується виступом ЯКУБА ЯРАЧЕВСЬКОГО про те, як війна вплинула на проблеми ЄС з верховенством права в Угорщині та Польщі. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змінило динаміку відносин між Європейською Комісією та цими двома країнами-членами. Перед Комісією раптово постало складне питання: як далеко вона може просунутися на фронті верховенства права, особливо з економічним тиском, під час воєнного часу? Ці міркування не полегшують різко відмінні позиції обох країн щодо Росії та України. Якуб розглядає динаміку зміни війни та її вплив на кризу верховенства права в Європейському Союзі, а також оцінює заходи, які ЄС вживає для відновлення верховенства права у Варшаві та Будапешті з лютого 2022 року.
Фрагментарне реагування на загрозу свободі 3МІ в ЄС - АННІ ВУЙЦИК
Заключний виступ у цій дискусії належить АННІ ВУЙЦИК, яка досліджує вплив війни на свободу 3MI в Угорщині та Польщі, сфері, яка була проблематичною ще до російського нападу 24 лютого. У обох країнах значна частина державних 3MI просуває наративи, спрямовані на підтримку дій уряду, але виникли розбіжності, оскільки польський наратив тісно пов’язаний з підтримкою України, а угорський – з дружнім до Росії підходом Будапешта. У доповіді Анни розглядається, як ці фактори вписуються в більш широку проблему свободи 3МІ та журналістів в обох країнах-членах ЄС, і як ЄС повинен реагувати на погіршення плюралізму 3MI в цих країнах.
